У місті Заводському відбувся перший випускний  цього року, випускний у Лохвицькому механіко-технологічному коледжі Полтавської державної аграрної академії.

Як швидко  пролетів  час! Адже ми зовсім недавно здавали вступні іспити а тепер такі гарні стоїмо на сцені  Міського будинку культури №1. І вже ми не студенти, ми  - випускники! Нашому хвилюванню не було меж.  Нас переповнювала радість, межуюча з сумом. Ми  розуміли, що саме зараз наш зірковий час і що нам треба запалати на сцені так яскраво, як ніколи до цього.

     І ось все почалося… Зірки двох зоряних груп спеціальності Харчові технології, за освітньою програмою Бродильне виробництво і виноробство та Зберігання і переробка зерна.

Зала міського будинку була повністю заповнена глядачами, серед яких – викладачі, студенти коледжу, наші рідні та друзі,  які прийшли щоб підтримати нас в цей святковий день. Але одними з найважливіших гостей були наші батьки, яким ми, випускники, виразили подяку піснею та теплими словами.

Одними з головних гостей цього свята були наші керівники: Баранюк Олександр Євгенійович, керівник групи Т-41б, та Кузьменко Людмила Віталіївна, керівник групи Т-42б. Ми виразили їм подяку і низько вклонилися за справедливість та розуміння.

    Директор коледжу Корнієнко Віктор Миколайович щиро привітав випускників, нагадав, якими ми прийшли на перший курс, розповів про  наші перемоги, побажав щастя в подальшому житті і закликав нас не забували рідний навчальний заклад.

    Окреме «дякую» хочу сказати міському голові міста Заводське Сидоренку Віталію Володимировичу. Він привітав нас  із закінченням навчання в коледжі, вручив грошові винагороди відмінникам навчання та грамоти студентам, які брали активну участь у житті міста.

Коли настала урочиста частина, ми не могли повірити,  що певний етап зіркового шляху пройдено. Ось той день, до якого всі ми йшли 3,5 роки, той день, який був так далеко.  А тепер він настав. Не могли повірити, що завтра ми вже прокинемося не студентами, а спеціалістами харчової галузі, що вже не треба буде вставати на нульовки, з нетерпінням чекати великої перерви, креслити схеми, сидіти на парах, писати конспекти та готуватися до семінарів. Ще вчора ми б мріяли про це, але не сьогодні! Ми розуміємо, що не зможемо повернути час назад і від цієї думки сльози навертаються на очі. Ніхто не міг стримати емоції, навіть хлопці. Ми прощалися з найдорожчими студентськими роками та з рідним коледжем, кожна аудиторія якого закарбується в пам`яті на все життя.

     Саме в цей день ми сяяли на сцені для наших батьків та викладачів. Рідні наші, вибачте за те, що не завжди все вчили, що інколи запізнювалися на заняття, не розуміли того, що ви не тільки давали нам знання, а й вкладали душу. Ви намагалися дати все, що могли і розповісти більше, ніж заплановано було на занятті.  Ви вчили нас і професії і життя, тому дякуємо вам за  терпіння, професіоналізм і мудрість. Ми гордимося, що ми – випускники Лохвицького механіко-технологічного коледжу Полтавської державної аграрної академії.

     Хочемо висловити подяку Руслані Миколаївні Білик, яка допомогла підготувати нам концертну програму – цікаву, емоційну, неперевершену! Ми довго будемо пам`ятати це незабутнє свято. Після останньої пісні люди не хотіли покидати зал, бо чекали продовження, але це  вже був фінал нашого зіркового випускного.

Тепер ми вирушаємо туди, де сяють зорі, наші зорі!

Вікторія Ксьондз, студентка-випускниця групи Т-41б