Вклонімося солдатам війни
Дуби-вітрогони, що вікують в Шумейковому, добре пам`ятають події вересня 1941 року. Тоді протягом кількох днів на маленькому п`ятачку землі розривалися міни, свистіли кулі і гинули люди. Йшов до завершення третій місяць війни з німецько-фашистськими загарбниками. Україна захлиналася у крові та пожарищах, регулярні війська відступали.
У Шумейковому відбувся останній бій командуючого фронтом генерала Михайла Кирпоноса та його штабу і простих солдатів, які попали в щільне кільце німецьких військ, відступаючи з Києва.
![](http://lmtkpdaa.com.ua/uploads/posts/2018-10/1538461703_img_1859_novyj-razmer.jpg)
Історики навіть сьогодні не можуть вказати точну кількість загиблих. Адже до цього часу знаходять останки бійців, що навіки залишилися в Лохвицькому краї, щоб оберігати наш спокій.
Стогне-плаче земля, бо переповнена болем, кров`ю людською, риданнями батьків та дітей. А нам, сучасній молоді, залишилися у спадок спогади і перекази, могили безіменних солдатів, що свідчать про їхні подвиги, і Меморіали пам`яті.
![](http://lmtkpdaa.com.ua/uploads/posts/2018-10/1538461668_img_1861_novyj-razmer.jpg)
Щороку студенти-першокурсники Лохвицького механіко-технологічного коледжу Полтавської ДАА відвідують урочище Шумейкове. Приходять, щоб покласти квіти і вклонитися відомим та невідомим солдатам війни.
Ми вдячні Заводській міській раді, що знайшла можливість профінансувати нам цю поїздку.
Дарина Тарабан, студентка гр. Т-11б
Другие новости по теме:
Информация
![](/templates/lttpdaa_2017/images/warnings_icon.gif)